
Чувац, чекай, тащи сюда, мне пришло что-то крутое! Выхватил я свой мобильник и прочитал сообщение от нового дилера, который был трендовый среди молодежи. Написано было, что он продает закладки настолько свежие, что голова просто болит от мыслей о них.
У меня хавает рвотный приступ от предвкушения сладкого эйфории, поэтому я ринулся в страхе в городской парк, чтобы получить свою долю радости в упаковке. Там в зарослях, в гофроне, я обнаружил своего нового дилера, который был такой лох, что легко обломал кайф всем покупателям. Но не мне!
- Дарова, братишка! - кинул я свою фразу в самом стиле уличного наркомана.
- Че купить, монстер? - ответил дилер, держа в руках пакет с закладками.
- Ну вообще, перц мне нужен. - сказал я, пытаясь сохранить свою крутость.
- Он у меня закончился, но есть кодеин, малабарский. Неееральная горка, мелкий! - заявил дилер и провел рукой по своей носовой перегородке.
- Да ладно, хоть это что-то. Цену скинь. - ответил я, сразу понимая, что зашло еще до первого вдувания.
Сделка проделана. Я забрал свой пакетик с кодеином, но на душе чувствовал разочарование. Все-таки перца не было, а кодеин - это совсем другая история. Я решил просто немного потусить на природе, пока не решу, что делать дальше.
Прогулка была мрачной и скудной без моего любимого перца, но кодеин достойно поддержал обстановку. Я стал находить красоту в том, что раньше не замечал. Ветер развевал волосы, а трава казалась особенно зеленой. Все стало прекрасным и понятным, словно я погружался в свою собственную виртуальную реальность.
И тут я вспомнил, что у меня есть своя бабушка, которая все еще живет в прошлом веке. Я подумал, что мог бы подарить ей что-то необычное. Что может быть лучше, чем погружение в настоящую виртуальную реальность? Вот только как ее уговорить.
- Да, да, это именно то, что тебе нужно, бабуля! - меня осенило.
Я вернулся домой, скрыв в кармане пакетик кодеина и находясь под влиянием его магии. Но чтобы обмануть бабулю, я немного изменил свою тактику.
- Бабуля, у меня есть для тебя подарок. Я хочу, чтобы ты почувствовала трендовую эру вместе со мной. - сказал я, показывая ей белый коробочный пакет.
- Что это такое, дитя? - спросила она.
- Это свежий ВР-шлем, который позволит тебе побывать в разных местах не выходя из дома. Чувствовать адреналин, как в молодости!
Бабуля была сильно удивлена. Но вглядываясь в ее глаза, я понял, что она благодарна за этот незабываемый трюк. И я был уверен, что эта новинка полностью зашла ей, как перц на моей последней вечеринке.
Теперь, когда я видел, как она смеется и реагирует на все, что происходит внутри этой виртуальной реальности, я понял, что сделал правильное решение. Бабуля была счастлива, и это была моя маленькая победа.
Так что, друзья, иногда нужно делать вещи, которые кажутся сумасшедшими или необычными, чтобы привнести свежую дозу радости в жизнь. Ну а я пойду вдуюсь еще немного кодеином. Для меня это настоящая жизнь, несмотря на все ее преграды и проблемы.
Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!